15.11.2014

Виховна година "Плекайте рідну мову"

Свято рідної мови "Звичаї та традиції українського народу"

Мета: вчити дітей виразно, з відповідною інтонацією декламувати вірші, мелодійно виконувати пісні. Виховувати любов до рідної мови, почуття поваги до українського народу, бажання спілкуватися рідною мовою, пошану до людської праці.

Ведуча: Хто любить осінь? І як же її чарівницю не любити! Вона роздає розкішне вбрання деревам, відчиняє двері до школи таким розумним і гарним дітям, як ви. Осінь дарує щедрий врожай тим людям, які сумлінно працювали. Але збирати врожай починають ще наприкінці літа. Головна турбота людей - це хліб. У народі кажуть:

- Без солі не смачно, а без хліба не ситно.

- Хліб – усьому голова.

-Житний хліб – рідний батько.

Заплющіть очі й уявіть собі, що ми стоїмо перед великим полем пшениці. І ось на поле виходять женці. Важка була робота у женчиків. Багато днів вони працювали на ниві. І ось наступав останній день. Він був святковим. І це свято називалось обжинками.

Діти:

Здрастуй, осінь, світла осінь.

Руку дай!

Пахне м’ятою, стиглим хлібом

Рідний край!

Журавлі летять, курличуть,

Шлють останнє „Прощавай”!

Літечко з собою кличуть,

Забирають в теплий край.

Красуня осінь – справжня чарівниця.

Милуємось з її краси.

Які веселі фарби, придивіться,

Поклала осінь на гаї й ліси!

Стоять, немовби у казкових шатах,

Берези в золоті – і знизу догори.

Природа готувалась теж до свята

Чарівної осінньої пори.

Пісня „Осінь золота прийшла”

Ведуча:

Зараз наші діти покажуть фрагмент народного свята кінця жнив- Обжинки.

Здавна ведеться у кінці ниви залишати невеличкий невижатий клаптик пшениці або жита, який у народі називають „бородою” або „козою”.Його старанно обкопують, перев’язують стрічкою, а зерно витрушують на землю, щоб нива добре родила й на майбутнє. Біля цієї „бороди” збираються женці, звивають останній сніп- обжинок- і наряджають його.

Господарки до свята пекли пиріжки, а чоловіки грали на музичних інструментах на святі співали пісень. Ось зараз і ми виконаємо пісню.

Пісня”Калачі”.

/Files/images/IMG_1474.jpg

Ведуча:

Ось вам, любі, із пшениченьки

Пиріжки та пампушечки.

Діти: З жита та пшениці

Гарні паляниці.

Всіх ми пригощаєм

Та й пісню заспіваєм

Пісня „Дударики”

/Files/images/IMG_1468.jpg

Виходить дівчина-Господиня в українському костюмі з хлібом на вишитому рушнику й розповідає..

Господиня: Народ наш – невтомний трудар. Працєю своєю землю прикрашає, урожай багатий збирає. Здавна повелося в Україні, що зібравши урожай багатий, їхали люди на ярмарок, везли те, що самі виростили, самі приготували. „ І чого на тій ярмарці не було! Колеса, сало, дьоготь, тютюн, цибуля, крами всякі...Хоч мав би в кармані рублів із тридцять. То й тоді не закупив усього ярмарку.” (М.Гоголь).

Ведуча:

Словом, ярмарок- праця для кожного трударя. Ця гарна традиція наших предків зараз відродитися. Ідуть люди звідусиль ярмаркувати. А там де народ, там і жарти, і дотепи, і сміх, танці й пісні українські.

Вбігає Солоха:

- Десь тут ярмарок має бути. Я ще здалеку відчула носом, що тут пиріжки запахли. А ось і вони! Треба скуштувати, поки господар десь забарився. (бере із миски пиріжок і озираючись, ховається у натовпі)

Ідуть чоловіки, жінки в українському одязі з бубликами, з вінками цибулі, часнику, перцю, з кошиками й співають.

Пісня „Ой там на току на базарі”

1 дівчина:

Цибуля українська, соковита, вітамінна, дуже-дуже корисна. Споживати можна в сирому, вареному і смаженому вигляді. Без цибулі найкраща страва втрачає свій смак. Купуйте цибулю! Продаю дещево.

2 дівчина:

Часник! Часник! Як добрий кулак, і зубці дорідні. Купуйте у мене часник – то начините шинку, приготуєте салати і грінки в майонезі. Часник! Купуйте часник!

3 дівчина:

Перець гіркий! Перець червоний! Добра із нього приправа для квашеної капусти, огірків, помідорів! Не завадить і м’ясо приперчити. Продаю недорого – чотири стручки за гривню.

Вбігає циганка, просить погадати.

Циганка:

Ось ти, красуне чорноброва, долю тобі передбачу, щастя нагадаю. Тільки спочатку позолоти ручку.

Дівчина:

Іди геть звідси! Ще грошей не вторгувала, ще як слід не проярмаркувала.

Циганка:

Ой і весело! Ярмарок ж, веселитись, танцювати хочеться.

Циганка танцює циганочку.

/Files/images/IMG_1489.jpg

З’являється Солоха, звертається до всіх присутніх.

Солоха:

А чого це ви нічого не купуєте, тільки роти пороз’являли і слухаєте, що тут діється? А чи відгадаєте ви загадки проте, чим на ярмарку торгують.

-У лісі на горісі червона плахта горить (калина).

-Стоїть півень на току у червонім ковпаку (мак).

-Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла (картопля).

-Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (капуста).

-Сімсот соколят на одній подушці сплять (соняшник).

Солоха: Молодці! А тепер давайте послухаємо про що розповідають дві сусідки ( виходять 2 дівчини-сусідки)

Сценка „Дві сусідки”

Вчитель:

Зустрілися на ярмарку дві сусідки.

1 сусідка:

Добрий день, сусідонько, чи дуженькі?

2 сусідка:

А я, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце прийшла на ярмарок, і якби не ви, кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.

1 сусідка:

І я так кажу.

2 сусідка:

А ви не скажите кумцю, що оце мої кури, у вашій сумці роблять?

1 сусідка: А хто вам сказав, що то ваші кури, вони, що позначені? Та ти маєш лице таку капость на мене класти ніби я твої кури на ярмарок понесла продавати.А ти забула, як ти торік з моїм підсвинком вчинила?

2 сусідка:

Ой, людоньки добрі, ви й уявити собі не можете, що ця сусідка Настуся накоїла. Раз мій рябий підсвинок уліз у Соловейків город, а мене тоді не було вдома. Приходжу я, як оце тепер з ярмарку, дивлюся а мій підсвинок прив’язаний за задні ноги до тину. Що трапилось?

1 сусідка:

Прийшов твій підсвинок до мене на город, до ріпки й почав голосно кричати: „Хро-хро”, кликати своїх родичів. Вони хотіли поїсти весь мій урожай. Чому ти їх випускаєш на мій город, не доглядаєш за ними?

2сусідка:

Люба моя, радійте він вас покликав врожай збирати, а його ще й наказали за це!

Інсценування вірша Г.Лагздинь „Чудова ріпка”

Ріпка виросла огрядна

І тримається за грядку.

Тягне ріпку дід Іван-

Добрий сильний дідуган.

Помага бабуся Дуся

І онучка їх - Маруся,

А за платтячко онучку

Ухопила міцно Жучка.

За собачку – кішка Мурка,

А за Мурку – мишка Шурка.

Тягнуть, тягнуть що є сили,-

Витягли і звеселіли!

1 сусідка: Ну й допоміг! Покликав та почав землю рити! За це я його й прив’язала, буде знати як сусідську землю рити!

Ведуча: Ой, сусідки, ви краще не свариться, а завітайте до нас на свято. Проходьте, будь ласка!(сідають)

Ведуча: Яка багата на свята осінь!. Яких тільки свят не визначає людство! Тож дуже приємно, що не залишилась без уваги і мова. 9 листопада православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця. У цей день Україна святкує День української писемності і мови.

Учень:

Тут у рідній нашій школі

Ми зібрались в дружнім колі

Рідне слово величати

Мові батьківській вінок сплітати.

Мова:

Доброго вам дня,

Хлопчики й дівчатка!

Ви – моя рідня,

Ви малі зернятка.

Що їх засіваю

На родючу ниву

І вам залишаю

Казку мою сиву.

Аби росли-проростали

З нею й колисковою.

Аби завжди дорожили

Ви своєю мовою.

А ви тепер пригадайте

Найщиріше слово,

Щоб загарала самоцвітом

Рідна наша мова!

Учень:

Якою цікавою є наша мова –

Запевнити вас я сьогодні готова.

Цікава мандрівка чекає на нас,

Чи кожен до неї готовий із вас?

Полинемо ми у незвіданий край,

Лежить перед нами земля мовограй.

Пробуджуйте розум, пробуджуйте думку,

У Мовограй відкриваєм лаштунки.

Ведуча:

А зараз -змагання народознавців. Продовжіть і закінчіть прислів’я:

Праця годує, а лінь...(марнує).

Зробив діло – гуляй...(сміло).

Друга шукай, а знайдеш - ...(тримай).

Хто знання має, той мур...(зламає)

Ведуча:

У 1924 році в Парижі відбувся всесвітній Конгрес мовознавців світу.

На ньому від діаспори були українці з усіх континентів. Конгрес визначив, що наймелодійною є італійська мова. Другою визнано українську мову. Ми, українці, повинні пишатися з того, що нашу мову так високо оцінив всесвітній Конгрес знавців мов.

З того часу минуло чимало років і сьогодні в нашій країні відзначають Міжнародний день рідної мови, а ми це робимо зараз.

Спробуємо потренуватися доберати риму.

По долині жук повзе,

На спині жука...везе.

Облизала кішка кришку

І пішла ловити ...мишку.

Собі мама купила праску,

А мені новорічну...маску.

Я поклала спати кішку

У м’ яке котяче ...ліжко.

Пожовтів і пересох

На городі цар... горох.

Досить гратися, Андрійку,

Поклади на стіл... лінійку.

До землі зігнулась гілочка,

Як по ній пробігла... білочка.

-Обережним будь, Іванку,

не розбий з варенням... банку

Шафу, двері й чобіток

Ремонтує ...молоток.

Має галя добру звичку

Класти книжки на ...поличку. І.Січовик

Учень:

Рідна мова моя поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я

Як народу душа: щіра, добра, натхненна.

Ти найкраща у світі, бо рідна моя! Н.Красоткін

Ведуча: Дійсно, діти, рідна мова натхненна, найкраща, тож шануйте її, та пишайтеся нею.

/Files/images/IMG_1494.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.