З А К О Н У К Р А Ї Н И Про освіту

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 34, ст.451 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 1144-XII ( 1144-12 ) від 04.06.91, ВВР, 1991, N 34, ст.452 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Декретами N 12-92 від 26.12.92, ВВР, 1993, N 10, ст. 76 N 23-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст. 93 Законами N 3180-XII ( 3180-12 ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277 N 69/94-ВР від 30.06.94, ВВР, 1994, N 29, ст.258 N 183/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 41, ст.376 N 200/94-ВР від 13.10.94, ВВР, 1994, N 45, ст.404 N 498/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11 N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71 ) ( В редакції Закону N 100/96-ВР від 23.03.96, ВВР, 1996, N 21, ст. 84 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 608/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, N 8, ст. 62 N 178-XIV ( 178-14 ) від 14.10.98, ВВР, 1998, N 48, ст.294 )( Додатково див. Закон N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2628-III ( 2628-14 ) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 49, ст.259 N 2887-III ( 2887-14 ) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 11, ст. 80 N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.67 N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.228 N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 ) ( У тексті Закону слова "заклади освіти" в усіх відмінках замінено словами "навчальні заклади" у відповідному відмінку згідно із Законом N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003 ) Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного,соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості танайвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових іфізичних здібностей, виховання високих моральних якостей,формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурногопотенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу,забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму,демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями інародами.

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про освіту Законодавство України про освіту базується на КонституціїУкраїни ( 888-09 ) і складається з цього Закону, інших актівзаконодавства України.

Стаття 2. Завдання законодавства України про освіту Завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.

Стаття 3. Право громадян України на освіту 1. Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується: розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти; відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина; різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем. 2. Держава здійснює соціальний захист вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх навчання і типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє здобуттю освіти в домашніх умовах. 3. Для одержання документа про освіту громадяни мають право на державну атестацію. 4. Іноземні громадяни, особи без громадянства здобувають освіту в навчальних закладах України відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів.

Стаття 4. Державна політика в галузі освіти 1. Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. 2. Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Стаття 5. Державний контроль за діяльністю навчальних закладів Державний контроль за діяльністю навчальних закладів незалежно від форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у галузі освіти. Державний контроль проводиться центральними і місцевими органами управління освітою та Державною інспекцією навчальних закладів при Міністерстві освіти України. Положення про центральні державні органи управління освітою, про Державну інспекцію навчальних закладів при Міністерстві освіти України затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Основні принципи освіти Основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина усіх форм і типівосвітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації їїздібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдськихдуховних цінностей; органічний зв'язок із світовою та національною історією,культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських ірелігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядуванняв освіті.

Стаття 7. Мова освіти Мова освіти визначається Конституцією України, ЗакономУкраїнської РСР "Про мови в Українській РСР" ( 8312-11 ).

Стаття 8. Навчально-виховний процес і громадсько-політична діяльність у навчальних закладах 1. Навчально-виховний процес у навчальних закладах є вільнимвід втручання політичних партій, громадських, релігійнихорганізацій. 2. Залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях ірелігійних заходах під час навчально-виховного процесу недопускається. 3. Належність особи до будь-якої політичної партії,громадської, релігійної організації, що діють відповідно доКонституції України ( 888-09 ), не є перешкодою для її участі внавчально-виховному процесі. 4. Учні, студенти, працівники освіти можуть створювати унавчальних закладах первинні осередки об'єднань громадян, членамияких вони є.

Стаття 9. Навчальні заклади і церква (релігійні організації) Навчальні заклади в Україні незалежно від форм власностівідокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світськийхарактер, крім навчальних закладів, заснованих релігійнимиорганізаціями.

Стаття 10. Управління освітою 1. В Україні для управління освітою створюються системадержавних органів управління і органи громадського самоврядування. 2. Органи управління освітою і громадського самоврядуваннядіють у межах повноважень, визначених законодавством.

Стаття 11. Органи управління освітою До державних органів управління освітою в Україні належать: Міністерство освіти України; міністерства і відомства України, яким підпорядкованінавчальні заклади; Вища атестаційна комісія України; Міністерство освіти Автономної Республіки Крим; місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевогосамоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Стаття 12. Повноваження Міністерства освіти України та міністерств і відомств України, яким підпорядковані навчальні заклади 1. Міністерство освіти України є центральним органомдержавної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сферіосвіти. Міністерство освіти України: бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти,науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвиткуосвіти, державні стандарти освіти; встановлює державні стандарти знань з кожного предмета; визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного,фінансового забезпечення навчальних закладів; здійснює навчально-методичне керівництво, контроль задотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування; забезпечує зв'язок із навчальними закладами, державнимиорганами інших країн з питань, які входять до його компетенції; проводить акредитацію вищих та професійно-технічнихнавчальних закладів незалежно від форм власності тапідпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати; формує і розміщує державне замовлення на підготовкуспеціалістів з вищою освітою; розробляє умови прийому до навчальних закладів; забезпечує випуск підручників, посібників, методичноїлітератури; розробляє проекти положень про навчальні заклади, щозатверджуються Кабінетом Міністрів України; організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічнихпрацівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій,педагогічних та вчених звань; разом з іншими міністерствами і відомствами, якимпідпорядковані навчальні заклади, Міністерством освіти АвтономноїРеспубліки Крим реалізує державну політику в галузі освіти,здійснює контроль за її практичним втіленням, дотриманням актівзаконодавства про освіту в усіх навчальних закладах незалежно відформ власності та підпорядкування; здійснює керівництво державними навчальними закладами. Акти Міністерства освіти України, прийняті у межах йогоповноважень, є обов'язковими для міністерств і відомств, якимпідпорядковані навчальні заклади, Міністерства освіти АвтономноїРеспубліки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади таорганів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органівуправління освітою, навчальних закладів незалежно від формвласності. Міністерство освіти України забезпечує організацію роботи зфізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи внавчальних закладах усіх типів і рівнів акредитації, здійснюєнауково-методичне забезпечення цієї роботи в ході навчальногопроцесу і в позанавчальний час. ( Частину першу статті 12доповнено абзацом згідно із Законом N 178-XIV ( 178-14 ) від14.10.98 ) 2. Міністерства і відомства, яким підпорядковані навчальнізаклади, разом з Міністерством освіти України беруть участь уздійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійноїпідготовки кадрів, у проведенні державного інспектування таакредитації навчальних закладів, здійснюють контрольні функції подотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв'язок ізнавчальними закладами та державними органами інших країн з питань,що належать до їх компетенції, організовують впровадження упрактику досягнень науки і передового досвіду. Акти міністерств і відомств, яким підпорядковані навчальнізаклади, прийняті у межах їх компетенції, є обов'язковими длямісцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевогосамоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою,навчальних закладів відповідного профілю незалежно від формвласності. 3. Міністерство освіти Автономної Республіки Крим здійснюєповноваження керівництва освітою, крім повноважень, віднесених докомпетенції Міністерства освіти України, міністерств і відомств,яким підпорядковані навчальні заклади. 4. Інші повноваження Міністерства освіти України, міністерстві відомств України, яким підпорядковані навчальні заклади,визначаються положеннями про них.

Стаття 13. Повноваження Вищої атестаційної комісії України Вища атестаційна комісія України організовує і проводитьатестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою поприсудженню наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшогонаукового співробітника. Положення про Вищу атестаційну комісію України затверджуєтьсяКабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі освіти 1. Місцеві органи державної виконавчої влади та органимісцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузіосвіти і в межах їх компетенції: встановлюють, не нижче визначених Міністерством освітиУкраїни мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансуваннянавчальних закладів, установ, організацій системи освіти, що єкомунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їхутримання; забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ,організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази,господарське обслуговування; здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей,учнівської і студентської молоді, створюють умови для їхвиховання, навчання і роботи відповідно до нормативівматеріально-технічного та фінансового забезпечення; організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку,контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у навчальнихзакладах; вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з опікоюі піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклуваннябатьків, дітей-сиріт, захист їх прав, надання матеріальної таіншої допомоги; створюють належні умови за місцем проживання для вихованнядітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів; забезпечують у сільській місцевості регулярне безкоштовнепідвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку,учнів та педагогічних працівників; організовують професійне консультування молоді та продуктивнупрацю учнів; визначають потреби, обсяги і розробляють пропозиції щододержавного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону. 2. Місцевими органами державної виконавчої влади та органамимісцевого самоврядування створюються відповідні органи управлінняосвітою, діяльність яких спрямовується на: управління навчальними закладами, що є комунальною власністю; організацію навчально-методичного забезпечення навчальнихзакладів, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічнихпрацівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку,встановленому Міністерством освіти України; координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї,громадськості з питань навчання і виховання дітей; визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державногоконтракту і формування регіонального замовлення на педагогічнікадри, укладання договорів на їх підготовку; контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягуосвіти, атестацію навчальних закладів, що є комунальною власністю. Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїхповноважень підпорядковані місцевим органам державної виконавчоївлади, органам місцевого самоврядування та відповідним державниморганам управління освітою у порядку, встановленому КабінетомМіністрів України.

Стаття 15. Державні стандарти освіти 1. Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту,обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони єосновою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнягромадян незалежно від форм одержання освіти. Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожногоосвітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуютьсяКабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду таперезатвердженню не рідше як один раз на 10 років. 2. Відповідність освітніх послуг державним стандартам івимогам визначається засновником навчального закладу,Міністерством освіти України, Міністерством освіти АвтономноїРеспубліки Крим, міністерствами і відомствами, яким підпорядкованінавчальні заклади, місцевими органами управління освітою шляхомліцензування, інспектування, атестації та акредитації навчальнихзакладів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 3. За результатами ліцензування Міністерство освіти України,Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, місцеві органиуправління освітою у межах своїх повноважень надають навчальнимзакладам незалежно від форм власності ліцензії на право здійсненняосвітньої діяльності відповідно до державних вимог ізвстановленням за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційнимирівнями обсягів підготовки, які відповідають кадровому,науково-методичному та матеріально-технічному забезпеченню,вносять їх до державного реєстру навчальних закладів. Невиконання або грубе порушення навчальним закладом умов іправил ліцензійної діяльності, подання та розповсюдженнянедостовірної інформації щодо її здійснення є підставою дляпризупинення дії або анулювання ліцензії. 4. За результатами акредитації вищих навчальних закладів,закладів післядипломної освіти Міністерство освіти України разом зміністерствами і відомствами, яким підпорядковані навчальнізаклади: визначає відповідність освітніх послуг державним стандартампевного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямами(спеціальностями), надає право видачі документа про освітудержавного зразка; встановлює рівень акредитації навчального закладу; надає певну автономію навчального закладу відповідно доотриманого статусу; інформує громадськість про якість освітньої та науковоїдіяльності вищих навчальних закладів; вирішує в установленому порядку питання про реорганізаціювищого навчального закладу з наданням відповідного статусу абойого ліквідацію. 5. За результатами атестації дошкільних, середніх,позашкільних та професійно-технічних навчальних закладівМіністерство освіти України, Міністерство освіти АвтономноїРеспубліки Крим, місцеві органи управління освітою у межах своїхповноважень: визначають відповідність освітніх послуг, які надаютьсянавчальними закладами, державним стандартам певного освітнього таосвітньо-кваліфікаційного рівня; приймають рішення про створення спеціалізованих навчальнихзакладів: шкіл, колегіумів, ліцеїв, гімназій тощо; вносять пропозиції Міністерству освіти України про наданнявідповідного статусу професійно-технічним навчальним закладам; приймають рішення про створення, реорганізацію або ліквідаціюнавчальних закладів. 6. За особливі досягнення в роботі навчального закладуПрезидентом України може бути надано статус національногонавчального закладу.

Стаття 16. Органи громадського самоврядування в освіті 1. Органами громадського самоврядування в освіті є: загальні збори (конференція) колективу навчального закладу; районна, міська, обласна конференції педагогічнихпрацівників, з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим; Всеукраїнський з'їзд працівників освіти. 2. Органи громадського самоврядування в освіті можутьоб'єднувати учасників навчально-виховного процесу, спеціалістівпевного професійного спрямування. 3. Органи громадського самоврядування в освіті вносятьпропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти,вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної,науково-дослідної, методичної, економічної іфінансово-господарської діяльності навчальних закладів. Повноваження органів громадського самоврядування в освітівизначає в межах чинного законодавства Міністерство освіти Україниза участю представників профспілок, всеукраїнських педагогічних(освітянських) об'єднань.

Стаття 17. Самоврядування навчальних закладів Самоврядування навчальних закладів передбачає їх право на: самостійне планування роботи, вирішення питаньнавчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної іфінансово-господарської діяльності; участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачівз урахуванням державного контракту (замовлення) та угодпідприємств, установ, організацій, громадян; визначення змісту компонента освіти, що надається навчальнимзакладом понад визначений державою обсяг; прийняття на роботу педагогічних, науково-педагогічних,інженерно-педагогічних та інших працівників, а також фахівців зінших держав, у тому числі за контрактами; самостійне використання усіх видів асигнувань, затвердженняструктури і штатного розпису в межах встановленого фондузаробітної плати; здійснення громадського контролю за організацією харчування,охорони здоров'я, охорони праці в навчальних закладах.

Стаття 18. Умови створення навчальних закладів 1. Навчальні заклади створюються органами державноївиконавчої влади і органами місцевого самоврядування,підприємствами, установами, організаціями незалежно від формвласності, громадянами відповідно до соціально-економічних,національних, культурно-освітніх потреб у них за наявностінеобхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази,педагогічних кадрів. 2. Навчальні заклади, засновані на загальнодержавній абокомунальній власності, мають статус державного навчальногозакладу. 3. Навчальні заклади незалежно від їх статусу і належностізабезпечують якість освіти в обсязі вимог державних стандартівосвіти. 4. Потреба у вищих навчальних закладах незалежно від формвласності та їх мережа визначаються Кабінетом Міністрів України. Потреба в професійно-технічних навчальних закладахвизначається Кабінетом Міністрів України, а їх мережа -Міністерством освіти України. Потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальнійвласності, визначається місцевими органами державної виконавчоївлади та органами місцевого самоврядування. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальнихзакладів встановлюється Кабінетом Міністрів України. 5. Діяльність навчального закладу розпочинається за наявностіліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послугдля одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнівкваліфікації. Ліцензія видається у порядку, що встановлюєтьсяКабінетом Міністрів України. 6. Навчальні заклади діють на підставі власних статутів,затверджених: Міністерством освіти України стосовно навчальних закладів, щозасновані на загальнодержавній власності і перебувають у йогосистемі; міністерствами, відомствами України, яким підпорядкованінавчальні заклади, засновані на загальнодержавній власності, запогодженням з Міністерством освіти України; Міністерством освіти України стосовно вищих навчальнихзакладів, заснованих на інших формах власності; місцевими органами державної виконавчої влади та органамимісцевого самоврядування стосовно державних навчальних закладів,що є комунальною власністю, і навчальних закладів (крім вищихнавчальних закладів), заснованих на інших формах власності. 7. Навчальні заклади повинен мати власну назву, в якійобов'язково вказується його тип (дитячий садок, школа, гімназія,ліцей, колегіум, коледж, інститут, консерваторія, академія,університет чи інше) та організаційно-правова форма.

Стаття 19. Наукове і методичне забезпечення освіти Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюютьМіністерство освіти України, Національна Академія наук України,Академія педагогічних наук України, міністерства і відомства, якимпідпорядковані навчальні заклади, Міністерство освіти АвтономноїРеспубліки Крим, вищі навчальні заклади, академічні, галузевінауково-дослідні інститути, заклади післядипломної освіти, іншінауково-методичні і методичні установи у взаємодії з відповіднимипідприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами,громадськими науковими організаціями.

Стаття 20. Керівник навчального закладу 1. Навчальний заклад очолює його керівник (завідуючий,директор, ректор, президент тощо). 2. Керівники навчальних закладів, що є загальнодержавноювласністю і підпорядковані Міністерству освіти України, обираютьсяза конкурсом і призначаються на посаду Міністерством освітиУкраїни шляхом укладання з ними контракту відповідно до порядку,що затверджується Кабінетом Міністрів України. 3. Керівники навчальних закладів, що є загальнодержавноювласністю і підпорядковані іншим міністерствам і відомствамУкраїни, обираються за конкурсом і призначаються на посаду (запопереднім погодженням з Міністерством освіти України)відповідними міністерствами і відомствами України шляхом укладанняз ними контракту. 4. Керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю,призначаються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим,відповідними обласними, міськими, районними органами управлінняосвітою за попереднім погодженням з місцевими органами державноївиконавчої влади та органами місцевого самоврядування. 5. Керівники навчальних закладів, заснованих на інших формахвласності, призначаються їх засновниками або уповноваженими нимиорганами за попереднім погодженням з відповідними органамиуправління освітою місцевих органів державної виконавчої влади таорганів місцевого самоврядування. 6. Керівники вищих навчальних закладів щорічно звітують передзагальними зборами (конференцією) колективу навчального закладу.

Стаття 21. Психологічна служба в системі освіти У системі освіти діє державна психологічна служба.Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальнихзакладах здійснюють практичні психологи. За своїм статусомпрактичні психологи належать до педагогічних працівників.

Стаття 22. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяєвзаємодії навчальних закладів, сім'ї і суспільства у вихованнідітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечуєконсультативну допомогу батькам, особам, які їх замінюють.Педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами. Засвоїм статусом соціальні педагоги належать до педагогічнихпрацівників.

Стаття 23. Участь діячів науки, культури та представників інших сфер діяльності у навчально-виховній роботі Діячі науки, культури та представники інших сфер діяльностіза рішенням навчального закладу можуть брати участь унавчально-виховній роботі, керівництві учнівськими, студентськимиоб'єднаннями за інтересами, сприяти інтелектуальному, культурномурозвитку учнівської, студентської молоді, подавати консультаційнудопомогу педагогам.

Стаття 24. Організація медичного обслуговування у системі освіти Організація безкоштовного медичного обслуговування в системіосвіти забезпечується місцевими органами державної виконавчоївлади та органами місцевого самоврядування, здійснюється закладамиМіністерства охорони здоров'я України, відомчими закладами охорониздоров'я відповідно до чинного законодавства.

Стаття 25. Організація харчування в навчальних закладах Організація та відповідальність за харчування у державнихнавчальних закладах покладаються на місцеві органи державноївиконавчої влади та органи місцевого самоврядування, міністерстваі відомства України, яким підпорядковані навчальні заклади,керівників навчальних закладів і здійснюються за рахунок бюджетнихасигнувань. Харчування у навчальних закладах інших форм власностіорганізовують засновник і керівник закладу. Контроль та державний нагляд за якістю харчуванняпокладається на органи охорони здоров'я.

Стаття 26. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці тавиховання у навчальних закладах покладається на їх власника абоуповноважений ним орган, керівника навчального закладу.

Стаття 27. Документи про освіту Випускнику державного або іншого акредитованого(атестованого) навчального закладу видається відповідний документпро освіту встановленого зразка. Зразки документів про освіту затверджуються КабінетомМіністрів України.

Розділ II СИСТЕМА ОСВІТИ

Стаття 28. Поняття системи освіти Система освіти складається із навчальних закладів, наукових,науково-методичних і методичних установ, науково-виробничихпідприємств, державних і місцевих органів управління освітою тасамоврядування в галузі освіти.

Стаття 29. Структура освіти Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Стаття 30. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні 1. В Україні встановлюються такі освітні рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта. 2. В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційнірівні: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр. Положення про освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні(ступеневу освіту) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 31. Наукові ступені 1. Науковими ступенями є: кандидат наук; доктор наук. 2. Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуютьсяспеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів,наукових установ та організацій у порядку, встановленому КабінетомМіністрів України.

Стаття 32. Вчені звання 1. Вченими званнями є: старший науковий співробітник; доцент; професор. 2. Вчені звання старший науковий співробітник, доцент,професор присвоюються на основі рішень вчених рад вищих навчальнихзакладів, наукових установ і організацій у порядку, встановленомуКабінетом Міністрів України.

Стаття 33. Дошкільна освіта Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім'ї, дошкільнихнавчальних закладах у взаємодії з сім'єю і мають на метізабезпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх всебічногорозвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок,необхідних для подальшого навчання.

Стаття 34. Дошкільні навчальні заклади Дошкільними навчальними закладами є: дошкільні навчальні заклади (ясла); дошкільні навчальні заклади (ясла-садки); дошкільні навчальні заклади (дитячі садки); дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу; будинки дитини; дошкільні навчальні заклади (дитячі будинки) інтернатноготипу; дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) сімейного типу; дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) комбінованого типу; дошкільні навчальні заклади (центри розвитку дитини); дитячі будинки сімейного типу. Прийом дітей у дошкільні навчальні заклади проводиться забажанням батьків або осіб, які їх замінюють.( Стаття 34 в редакції Закону N 2628-III ( 2628-14 ) від11.07.2001 )

Стаття 35. Загальна середня освіта 1. Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвитокдитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудовупідготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдськоїморалі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурнимипотребами обсягу знань про природу, людину, суспільство івиробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення. 2. Держава гарантує молоді право на отримання повноїзагальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальнасередня освіта в Україні є обов'язковою і може отримуватись урізних типах навчальних закладів. 3. За рахунок коштів підприємств, установ і організацій,батьків та інших добровільних внесків можуть вводитися додатковінавчальні курси понад обсяг, визначений державним стандартом длявідповідного освітнього рівня.

Стаття 36. Середні навчальні заклади 1. Основним видом середніх навчальних закладів є середнязагальноосвітня школа трьох ступенів: перший - початкова школа, щозабезпечує початкову загальну освіту, другий - основна школа, щозабезпечує базову загальну середню освіту, третій - старша школа,що забезпечує повну загальну середню освіту. 2. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разомабо самостійно. 3. Навчання у середній загальноосвітній школі починається зшести- або семирічного віку. 4. Школи першого ступеня у сільській місцевості створюютьсянезалежно від наявної кількості учнів. Відкриття таких шкіл, атакож самостійних класів у них здійснюється за рішенням місцевихорганів державної виконавчої влади та органів місцевогосамоврядування. 5. За рішенням місцевих органів виконавчої влади та органівмісцевого самоврядування для задоволення освітніх потреб населенняможуть створюватися навчально-виховні комплекси "дошкільнийнавчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад","загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальнийзаклад" або об'єднання з іншими навчальними закладами, а такожзагальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня.( Частина п'ята статті 36 в редакції Закону N 2628-III ( 2628-14 )від 11.07.2001 ) 6. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітействорюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремихпредметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізованішколи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типинавчально-виховних комплексів, об'єднань. Особливо обдарованимдітям держава надає підтримку і заохочення (стипендії, направленняна навчання і стажування до провідних вітчизняних та закордоннихосвітніх, культурних центрів). 7. Для здобуття загальної середньої освіти можутьстворюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною,заочною формами навчання при загальноосвітніх школах. 8. Бажаючим надається право і створюються умови дляприскореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.

Стаття 37. Навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації 1. Для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і навчання в сім'ї, створюються загальноосвітні школи-інтернати. 2. Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі сімейного типу, з повним державним утриманням. 3. Для дітей, які потребують тривалого лікування, створюються дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні санаторні школи-інтернати, дитячі будинки. Навчальні заняття з такими дітьми проводяться також у лікарнях, санаторіях, вдома. 4. Для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах,створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи,дитячі будинки, дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням за рахунок держави. 5. Для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, створюються загальноосвітні школи і професійно-технічні училища соціальної реабілітації.

Стаття 38. Позашкільна освіта 1. Позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей,учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів,духовних запитів і потреб у професійному визначенні. 2. Позашкільна освіта та виховання здійснюються навчальними закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськими організаціями, товариствами, фондами і грунтуються на принципі добровільності вибору типів закладів, видів діяльності. 3. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю позашкільної освіти. Стаття 39. Позашкільні навчальні заклади 1. До позашкільних навчальних закладів належать: палаци,будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв,студії, поча

Кiлькiсть переглядiв: 40